<<
>>

Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу

Додаток 5

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Головного державного інспектора ветери-нарної медицини України № 2 від 19.01.94 р.

ІНСТРУКЦІЯ

про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу

1.

Загальні положення. Лептоспіроз — інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, диких гризунів і м’ясоїдних, що прояв­ляється гарячкою, жовтяницею, атонією кишечнику, гемоглобінурією, анемією, некрозами слизових оболонок і шкіри та у неімунних свино­маток і, рідше, у корів — абортами в останній місяць вагітності, наро­дженням нежиттєздатного приплоду, перегулами і безплідністю. Захворювання характеризується наявністю природних вогнищ. До лептоспірозу сприйнятлива також і людина. Економічні збитки, запо­діяні лептоспірозом, полягають у падежі тварин, вибракуванні туш, зниженні продуктивності і працездатності, а також у затратах на орга­нізацію заходів щодо боротьби із захворюванням. Збудниками хвороби є вид патогенних лептоспір, який містить 202 серовари, об’єднаних у 23 серологічні групи. Перебіг захворювання гострий, підгострий, хро­нічний та безсимптомний, що проявляється в будь-який час року, але найчастіше у пасовищний період. Джерелом інфекції можуть бути пе­рехворілі тварини — лептоспіроносії; факторами передачі інфекції — пасовища, водопої, корми, мишоподібні гризуни.

2. Діагностика лептоспірозу. 2.1. Діагноз може бути встановлений комплексно на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патолого-анатомічних змін і лабораторних досліджень. 2.2. З метою своє­часного виявлення захворювання проводять дослідження сироваток крові тварин за реакцією мікроаглютинації (надалі — РМА). 2.2.1. На племпідприємствах, станціях (пунктах) штучного осіменіння, племін­них господарствах, (фермах) — всіх плідників двічі на рік. 2.2.2. Сви­ней, велику і дрібну рогату худобу перед їх виводом і вводом (ввозом) для племінних та користувальних цілей (за винятком тварин на забій та відгодівлю) поголівно.

2.2.3. В усіх інших випадках — за підозри на лептоспіроз. 2.3. Відбір матеріалу на дослідження і лабораторну діаг­ностику лептоспірозу проводять згідно з чинними Методичними вказі­вками з лабораторної діагностики лептоспірозу тварин. 2.4. У хворих та підозрілих у захворюванні тварин досліджують кров і сечу, а у заги­блих — паренхіматозні органи. Кров беруть від усієї групи, але не ме­нше, як від 50 тварин. Повторне взяття крові за неохідності проводять через 7—10 днів у тих же тварин. Мікроскопію сечі проводять безпо­середньо у господарстві не менше як від 100 тварин. Дослідження припиняють після виявлення лептоспір в одній із проб. На фермах з поголів’ям менше 100 голів досліджують всіх тварин. Патологічний матеріал досліджується з моменту взяття протягом 6 год влітку і 10— 12 год під час зберігання в охолодженому стані за температури +4 +6°С. Мікроскопію сечі проводять: за температури повітря 20—25°С протягом 6—8 год, 16—20оС — протягом 10—12 год з моменту взяття. У більш віддалений час виявлення лептоспір значно знижується. 2.5. Діагноз на лептоспіроз вважають встановленим, а господарство (ферму, відділення, підприємство, станцію, пункт штучного осіменіння, свинарник, гурт і т.п.) неблагополучним у кожному з таких випадків. 2.5.1. Культура лептоспір виділена з патологічного матеріалу або з органів лабораторних тварин, заражених досліджуваним матеріалом. 2.5.2. Лептоспіри виявлені за мікроскопічного дослід­ження в крові чи суспензії з органів тварин, абортованому плоді, сечі чи органах лабораторних тварин, що загинули після зараження досліджуваним матеріалом. 2.5.3. Антитіла, виявлені в сироватці крові більше, ніж у 20 % досліджених тварин у титрі 1:50 у невакцинованих, і 1:100 й більше — у вакцинованих. У разі виявлення меншої кількості позитивних реакцій проводять мікроскопію сечі. У разі негативних результатів мікроскопії сечі проводять повторне дослідження сиро­ватки крові й сечі раніше досліджених тварин через 15—30 днів. Виявлення лептоспір чи антитіл за повторного дослідження у тварин, які не мали їх під час попереднього дослідження, чи наростання титру антитіл в 5 та більше разів свідчить про неблагополуччя господарства.
2.6. Лептоспіроз вважають причиною аборту (мертвонародження) за виявлення: 2.6.1. Лептоспір в органах (тканинах, рідинах) плода або навколоплідних водах; 2.6.2. Антитіл до лептоспір у сироватці крові плода в РМА у розведенні 1:5 (з антигеном 1:10) та більше. Лепто­спіроз вважають причиною загибелі тварин за наявності клінічних ознак у хворих тварин і патолого-анатомічних змін, характерних для лептоспірозу, підтверджених виявленням лептоспір у крові чи парЗн хїрофізнтгиртвдптоспірозу. 3.1. З метою запобігання захворю­ванням тварин на лептоспіроз власники худоби, керівники госпо­дарств, спеціалісти ветеринарної медицини зобов’язані: 3.1.1. Здійс­нювати контроль за клінічним станом тварин і за підозри на лептоспіроз проводити відбір та пересилку патматеріалу для лаборато­рних досліджень. 3.1.2. Комплектування господарств (ферм), підпри­ємств, станцій штучного осіменіння тварин проводити клінічно здоро­вими тваринами, які не мають в сироватці крові специфічних лептоспірозних антитіл. 3.1.3. Всіх тварин, що надходять чи виводяться з го­сподарства, карантину вати і в період карантину досліджувати сирова­тки крові на лептоспіроз в РМА з лептоспірами 7 груп: помона, тарасові, гебдомадіс, сейро, гриппотифоза, іктерогеморрагія, каніколя. Свиней, яких вводять у господарства для племінних цілей, обробляють стрептоміцином сульфатом у дозі 15—20 тис. ОД/кг з інтервалом 12 год протягом 5 днів незалежно від результатів досліджень. Компле­ктування відгодівельних господарств дозволяється проводити клінічно здоровими тваринами з благополучних господарств без дослідження на лептоспіроз. 3.1.4. Не допускати контакту тварин з худобою неблагополучних щодо лептоспірозу господарств, ферм, орендарів, власни­ків тварин, населених пунктів, на пасовищі, у місцях водопою тощо, не випасати невакцинованих тварин на території природного вогнища ле­птоспірозу. 3.1.5. Систематично знищувати гризунів у тваринницьких приміщеннях, на території ферм, у місцях збереження кормів та ін. у терміни проведення дератизації санітарно-епідеміологічною службою.

4. Заходи боротьби з лептоспірозом. 4.1. У разі встановлення діа­гнозу на лептоспіроз надзвичайна протиепізоотична комісія за подан­ням головного лікаря ветеринарної медицини району, міста, району у місті виносять рішення про оголошення господарства (його самостій­ної частини) або населеного пункту неблагополучним, вводять каран­тинні обмеження тварин та затверджують план заходів щодо ліквідації цього захворювання. Одночасно головний лікар ветеринарної медици­ни району, міста, району в місті повідомляє про це управління держав­ної ветеринарної медицини області та головного лікаря районної санепідстанції. 4.2. Спеціалісти ветеринарної медицини проводять клініч­ний огляд тварин з вимірюванням температури тіла у підозрілих на за­хворювання тварин. Хворих і підозрілих на захворювання тварин ізо­люють, лікують гіперімунною сироваткою згідно з настановою по за­стосуванню і антибіотиками (стрептоміцин сульфат — внутрішньом’язово по 25 тис. ОД/кг маси тіла тварин з інтервалом 12 год протягом 4—5 днів; для свиней, крім того, дитетрациклін внутрішньом’язово по 30 тис. ОД/кг маси двічі через 48—72 год; канаміцин вводять внутрішньом’язово в дозі 15 тис. ОД/кг маси тіла тричі на добу з ін­тервалом 8 год протягом 4—5 днів). 4.3. За умовами карантинних об­межень забороняється: виведення (вивезення) тварин із неблагополуч­ного господарства і використання хворих тварин для відтворення, продаж тварин населенню; перегрупування тварин без дозволу голо­вного лікаря господарства; виведення не вакцинованих проти лепто­спірозу тварин; випасання, водопій не вакцинованих тварин, де випа­салися хворі на лептоспіроз тварини; використання м’яса, продуктів забою від хворих і підозрілих у захворюванні тварин на харчові та кормові цілі без відповідного знешкодження згідно з Правилами вете­ринарного огляду забійних тварин та ветеринарно-санітарної експер­тизи м’яса і м’ясних продуктів, затверджених Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарства СРСР від 27 грудня 1983 року; використання молока від хворих тварин у господарських цілях без кип’ятіння.

Молоко від клінічно здорових тварин, сироватки крові яких дають позитивну РМА без наростання титру, використову­ють без обмежень. 4.4. Плідників, інфікованих лептоспірами (позитив­на РМА або лептоспіри в сечі), ізолюють, припиняють взяття сперми, обробляють лептоспіроцидними препаратами. Через 10—12 днів ефек­тивність лікування контролюють шляхом мікроскопії сечі. За виявлен­ня лептоспір у сечі повторюють курс лікування і перевірку його ефек­тивності. Запаси сперми, одержаної від плідників-лептоспіроносіїв за 6 міс. до встановлення діагнозу, знищують. 4.5. Корми, до яких мали до­ступ хворі на лептоспіроз тварини, згодовують вакцинованому проти лептоспірозу поголів’ю. 4.6. Плідників на племпідприємствах (станці­ях, пунктах штучного осіменіння), розташованих у зонах природного вогнища лептоспірозу, вакцинують проти лептоспірозу. 4.7. Повторне дослідження сироватки крові в РМА і мікроскопію сечі всіх плідників на раніше неблагополучному підприємстві (станції) проводять через три місяці і за умови одержання негативних результатів надалі кожні 6 міс. 4.8. Забій хворих тварин проводять на санітарній бойні, а за її від­сутності — забійному цеху м’ясокомбінату в кінці зміни після вида­лення із залу всіх туш і субпродуктів. Приміщення і обладнання цеху після забою тварин дезінфікують. Продукти забою використовують відповідно до Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветери­нарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів, затверджених Головним управлінням ветеринарії Міністерства сільського господарс­тва СРСР від 27 грудня 1983 року. 4.9. У розплідниках службового со­баківництва ізолюють клінічно хворих тварин і підозрілих у захворю­ванні собак, лікують їх гіперімунною сироваткою та стрептоміцином сульфатом. Стрептоміцин сульфат вводять хворим собакам 1 раз на добу протягом 4—5 днів по 25 тис. ОД/кг маси тіла. Клінічно здорових собак всіх вікових груп вакцинують проти лептоспірозу. Продаж собак із неблагополучного щодо лептоспірозу розплідника забороняється. 4.10. Після ізолювання хворих тварин та підозрілих у захворюванні на лептоспіроз у приміщенні та загонах проводять механічне очищення і дезінфекцію 1—2 %-ним розчином формаліну, 2 %о-ним розчином їд­кого натру, освітленим розчином хлорного вапна, який містить 3 % ак­тивного хлору.
4.11. Господарство (ферма, гурт) вважається оздоров­леним від лептоспірозу після проведення ветеринарних заходів і за відсутності хворих тварин та тварин-лептоспіроносіїв. Перед зняттям карантинних обмежень через 1—2 міс. після проведення заходів досліджують у РМА не менш 50 проб сироваток крові молодняку (не пови­нно бути позитивних реакцій) і не менше 100 проб сечі від кожної 1000 дорослих тварин, але не менше ніж від 100 тварин, серед яких не повинно бути лептоспіроносіїв. Реакція мікроаглютинації у дорослих тварин може лишатися позитивною. Повторне обстеження на лепто­спіроз у раніше неблагополучних господарствах проводять через 6 міс. після зняття карантинних обмежень.

5. Ветеринарна обробка тварин, яких виводять (вивозять) із го­сподарства. 5.1. Виведення (вивезення) тварин для племінних і корис­тувальних цілей дозволяється із господарств, благополучних щодо ле­птоспірозу. 5.2. Призначених до продажу тварин утримують у карантині і досліджують сироватки крові в РМА на лептоспіроз: сви­ней, крім того, обробляють стрептоміцином сульфатом в дозі 15—20 ОД/кг з інтервалом 12 год протягом 5 днів незалежно від результатів лабораторних досліджень. За одержання негативних результатів дослі­джень по всій групі виведення (вивезення) тварин дозволяється без обмежень. У разі виявлення у тварин антитіл у крові всю групу зали­шають в господарстві і проводять додаткові дослідження для вирішен­ня питання про благополуччя господарства з лептоспірозу згідно з пунктом 2.4. цієї Інструкції. 5.3. Виведення (вивезення) молодняку із господарств, в яких є поодинокі (до 10 %) тварини з позитивною РМА, за відсутності лептоспір в сечі дозволяється в межах області за згодою з обласним управлінням державної ветеринарної медицини в госпо­дарства з аналогічною ситуацією щодо лептоспірозу після обробки стрептоміцином сульфатом.

6. Специфічна профілактика. 6.1. Вакцинацію проти лептоспіро­зу проводять згідно з чинними настановами із застосування вакцин з тими серотипами і сероварами, які виявлені за діагностики у тварин даного господарства: у неблагополучних щодо лептоспірозу господар­ствах; у відгодівельних господарствах, де поголів’я комплектують без обстеження на лептоспіроз; за випасання тварин на пасовищах у зоні природного вогнища лептоспірозу; у разі виявлення в господарствах тварин, сироватка крові яких реагує в РМА. 6.2. Вакцинація попере­джає захворювання, аборти, виключає формування лептоспіроносійства. Імунізація частини поголів’я не припиняє епізоотичний процес у господарстві, тому що постійно залишаються неімунні, сприйнятливі до лептоспірозу тварини.

7. Охорона людей від зараження лептоспірозом. 7.1. Керівники господарств, ферм, орендарі, власники тварин зобов’язані: 7.1.1. За­безпечити всіх працівників тваринництва спецодягом і спецвзуттям; 7.1.2. Забезпечити інструктаж обслуговуючого персоналу про заходи особистої гігієни за лептоспірозу; 7.1.3. Забезпечити в кожному тва­ринницькому приміщенні умивальник, мило, рушник, аптечку першої допомоги, ємкість з дезрозчином, а також приміщення, обладнані для зберігання спецодягу і спецвзуття; 7.1.4. За наявності захворювання на лептоспіроз серед тварин терміново вживати заходів щодо попере­дження зараження людей, надання допомоги з виявлення джерел ін­фекції.

8. Відповідальність за порушення карантинних обмежень тва­рин та інших ветеринарно-санітарних правил. 8.1. Працівники гос­подарств, ферм, орендарі та власники тварин, які допустили порушен­ня карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених в цій Інструкції, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

<< | >>
Источник: Корнієнко Л. М., Корнієнко Л. Є., Ярчук Б. М.. Планування ветеринарних заходів. 2010

Еще по теме Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу:

  1. Лептоспіроз
  2. Планування діагностичних досліджень
  3. Інструкція про заходи з профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу
  4. Інструкція з профілактики та ліквідації репродуктивно-респіраторного синдрому свиней