<<
>>

Додаток 1. СХЕМАТИЧНА БУДОВА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ

Схема будови червоного кісткового мозку

Рис.

1.

Схема будови червоного кісткового мозку

(за Максимовим):

а — нормоцити; б — еритробласти; в — еритроцити; г — еозинофільні мієлоцити; д — еозинофільні метамієлоцити; е — мегакаріоцити; ж — мієлобласти; з — ретикулярні клітини; і — макрофаги; к — артеріальний капіляр; л — венозний синусоїд; м — жирові клітини.

капіляри, артеріоли і венули м'якої мозкової оболонки головного мозку

Рис. 2. А —

капіляри, артеріоли і венули м'якої мозкової оболонки головного мозку

. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400):

1 — кровоносний капіляр; 2 — артеріола; 3 — венула; 4 — ендотеліальні клітини; 5 — ядро адвентиціальної клітини; 6 — ядро гладенької м'язової клітини;7 — клітини рихлої волокнистої сполучної тканини.

Б — артерія м'язового типу (стегнова артерія). Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400):

1 — внутрішня оболонка; 2 — внутрішня еластична мембрана; 3 — середня м'язова оболонка; 4 — зовнішня еластична мембрана; 5 — зовнішня оболонка; 6 — судини судин.

В — вена. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400):

1 — внутрішня оболонка; 2 — середня м'язова оболонка; 3 — зовнішня оболонка; 4 — судини судин (за Алмазовим і Сутуловим).

Фронтальний розріз через череп, мозкові оболонки і мозок

Рис. 3.

Фронтальний розріз через череп, мозкові оболонки і мозок

(із Кляра):

зелений — тверда мозкова оболонка; синій - павутинна і червоний — м'яка мозкові оболонки: а — шкіра, б — синуси, г — субдуральний і д — синусоїдальний простори; е — кора півкуль; ж — їх біла речовина.

Схема різних типів взаємовідношень між артеріальними і венозними судинами

Рис.

4.

Схема різних типів взаємовідношень між артеріальними і венозними судинами

:

А — капіляри загального типу; Б — синуозні капіляри; В — артеріо-венозні анастомози; Г — артеріальна чудова сітка; Д — венозна чудова сітка; а — артеріола; б — капіляри; в — венула; г — синусоїди; д — артеріо-венозний анастомоз; е — дрібна артерія; ж — дрібна вена; з — артеріальна чудова сітка; і — венозна чудова сітка; к — капіляри загального типу.

Розвиток лімфатичних вузлів

Рис. 5.

Розвиток лімфатичних вузлів

(за Штером):

А — рання і Б — більш пізня стадії; а — ушільнена мезенхіма; б — сітка лімфатичних судин; в — крайовий синус; г — капсула; д — вирости крайового синуса; е — м'якотні тяжі; ж — лімфатичний вузлик; з — приносні; і — виносні лімфатичні судини; к — артерія; л — вена.

Схема структури селезінки

Рис. 6.

Схема структури селезінки

:

А — кінь; Б — собака; В — кішка; Г — свиня; Д — жуйні; Е — кролик; Ж — людина; а — капсула; б — трабекули; в — судинні піхви; г — гладенькі м'язові клітини; д — лімфатичний вузлик селезінки; е — остов ретикулярної тканини; ж — селезінкові артерії; з — вена; трабекулярні артерії; і — артерія; к — вена; л — пульпарна артерія; м — центральна артерія; н — артерія (щіточки); о — артеріальний капіляр, зникаючий у ретикулярній тканині або той, що закінчується, п — колбою з пористими стінками; р — венозний синус; с — кров у пульпі; т — лімфатичні вузлики.

передня доля гіпофіза

Рис.

7. А —

передня доля гіпофіза

(за Штером); Б, В — щитоподібна залоза:

а — капіляри; б — хромофобні; в — ацидофільні; г — базофільні аденоцити.

Гіперфункція. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400): 1 — фолікул щитоподібної залози; 2 — високі тиреоїдні клітини; 3 — вакуоль у колоїді; 4 — волокниста сполучна тканина з кровоносними судинами. Гіпофункція.

Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 400): 1 — фолікул щитоподібної залози; 2 — плоскі тиреоїдні клітини; 3 — колоїд; 4 — волокниста сполучна тканина з кровоносними судинами (за Алмазовим і Сутуловим).

Епіфіз коня

Рис. 8.

Епіфіз коня

(за Баргманом):

а — пінеальні; б — гліальні; в — пігментні клітини.

Надниркова залоза

Рис. 9.

Надниркова залоза

:

А — пофарбування залізним гематоксиліном за Гейденгайном (зб. 280): 1 — скупчення гангліозних клітин, пучок нервових волокон і кровоносні судини; 2 — капсула наднирника; 3 — коркова речовина (інтерреналова система): а — клубочкова зона (клітини виробляють мінералокортикоїди), б — пучкова зона (клітини виробляють глюкокортикоїди), в — сітчаста зона (клітини виробляють стероїди), г — сполучнотканинні прошарки; 4 — мозкова речовина (адреналогенна система); 5 — синусоїдні капіляри; Б — накопичення ліпідів у корковій речовині наднирника. (Пофарбування суданом ІІІ гематоксиліном) (зб. 400): 1 — клубочкова зона; 2 — пучкова зона; 3 — сітчаста зона; 4 — ліпіди в спонгіоцитах пучкової зони; 5 — прошарок сполучної тканини (за Алмазовим і Сутуловим).

Шкіра без волосу

Рис.

10.

Шкіра без волосу

.

Пофарбування гематоксилінеозином (зб. 58): 1 — епідерміс; а — роговий шар; б — блискучий шар; в — зернистий шар; г — шипуватий шар; д — базальний шар; е — базальна мембрана; 2 — власна шкіра (дерма); а — сосочковий шар; б — сітчастий шар; в — вивідний проток потової залози; г — кінцевий відділ потової залози; 3 — підшкірна жирова клітковина; 4 — пластинчасте (фатерпачінієве) тільце (за Алмазовим і Сутуловим).

Особливості будови великих слинних і підшлункової залоз

Рис. 11.

Особливості будови великих слинних і підшлункової залоз

:

А — привушна; Б — підщелепова; В — підшлункова залоза; а — вивідні протоки; б — посмуговані; в — вставні протоки; г — кінцеві відділи; д — серозні клітини; е — слизові клітини; ж — серозні півмісяці; з — оксифільна; и — базофільна зони в клітинах підшлункової залози; к — центроацинозні клітини; Г — підщелепова залоза. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 600): 1 — серозно-слизовий (змішаний) кінцевий відділ (а — слизові і б — серозні клітини); 2 — серозний кінцевий відділ; 3 — міоепітеліальна клітина; 4 — вставна протока; 5 — посмугована протока; 6 — міждолькова вивідна протока; 7 — міждолькова сполучна тканина; 8 — кровоносні судини (за Алмазовим і Сутуловим).

Слизова оболонка дна шлунка

Рис. 12. А —

Слизова оболонка дна шлунка

. Пофарбування конго-червоним (зб. 400):

1 — високопризматичний епітелій слизової оболонки; 2 — власна пластинка слизової оболонки; 3 — шлункові ямки; 4 — власні залози дна шлунка; а — шийка (додаткові клітини); б — тіло (головні і парієтальні клітини); в — дно (головні і парієтальні клітини); 5 — м'язова пластинка слизової оболонки; Б — частина залози дна шлунка.

Схема: 1 — головні клітини; 2 — парієтальні; 3 — секреторні капіляри йдуть від тіла парієтальної клітини до просвіту залози.

Печінка. Пофарбування гематоксилін-еозином

Рис. 13.

Печінка. Пофарбування гематоксилін-еозином

(зб. 140):

А-1 — долька (а — центральна вена, б — печінкові трабекули — балки; в — внутрішньодолькові синусоїдні капіляри); 2 — печінкова тріада (а — міждолькова вена; б — міждолькова артерія; в — міждолькова жовчна протока). 1 — навколо-синусоїдний кровоносний капіляр; 2 — навколосинусоїдний простір; 3 — гепатоцити; 4 — еритроцити; 5 — зірчаста ендотеліальна клітина; 6 — мікроворсинки печінкової клітини; 7 — гранулярна ендоплазматична сітка; 8 — агранулярна цитоплазматична сітка з зернами глікогену; 9 — мітохондрії; 10 — десмосоми; 11 — ядро; 12 — ядерце; 13 — жовчний капіляр; 14 — лізосоми; 15 — ліпідні гранули (за Алмазовим і Сутуловим).

Схема будови легеневого ацинуса

Рис. 14.

Схема будови легеневого ацинуса

:

1 — трахея; 2 — ліва легеня; 3 — права легеня; 4 — головний бронх; 5 — легенева артерія; 6 — легенева вена; 7 — бронхіола; 8 — дихальна бронхіола; 9 — альвеолярні ходи; 10 — переддвер'я; 11 — легеневі альвеоли; 12 — альвеоли (у розрізі); 13 — альвеолярні мішечки; 14 — бронхіальна вена; 15 — бронхіальна артерія; 16 — нерви; 17 — волокна гладенької мускулатури; 18 — лімфатичні судини; 19 — капілярна сітка альвеол; 20 — сполучнотканинний шар; 21 — сітка еластичних волокон; 22 — плевра (за Сінєльніковим).

Нирка

Рис.

15.

Нирка

. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 56):

1 — сполучнотканинна капсула нирки; 2 — коркова речовина; 3 — ниркові тільця; 4 — проксимальний і дистальний відділи нефрона; 5 — мозкові промені; 6 — мозкова речовина; 7 — прямі канальці (низхідні і висхідні петлі нефрона, збиральні трубочки).

Схема канальців і судин нирки

Рис. 16.

Схема канальців і судин нирки

:

а — капсула нефрона; б — проксимальний відділ; в — тонка і г — товста частини петлі нефрона; д — дистальний відділ; е і ж — його продовження; з — збиральний каналець; и — сосочковий каналець; к — дугова артерія; л — прямі артеріоли; м — радіальна артерія; н — приносна артерія; о — артеріальний клубочок; п — виносна артерія; р — капіляри коркової речовини; с — радіальна і т — зірчаста вени; ф — вени мозкової речовини; х — дугова вена (за Траутманом і Фібігером).

Яєчник

Рис. 17.

Яєчник

. Пофарбування гематоксилін-еозином (зб. 200):

А: 1 — зачатковий епітелій; 2 — білкова оболонка; 3 — коркова речовина; 4 — первинні (примордіальні) фолікули; 5 — вторинні фолікули; 6 — пухирчастий фолікул; 7 — порожнина пухирчастого фолікула, заповнена рідиною; 8 — яйцеклітина (овоцит І порядку); 9 — пухирчастий фолікул, в якому яйценосний горбик і овоцит не потрапили в зріз; 10 — жовте тіло; 11 — атретичні тіла; 12 — мозкова речовина; 13 — сполучна тканина і кровоносні судини.

Б: пухирчастий фолікул (граафів пухирець): 1 — яйцеклітина; 2 — блискуча зона; 3 — променевий вінчик; 4 — фолікулярні клітини зернистого шару; 5 — яйценосний горбик; 6 — порожнина пухирчастого фолікула, заповнена рідиною; 7 — сполучнотканинна покришка фолікула (зб. 400) (за Алмазовим і Сутуловим).

<< | >>
Источник: В. П. Новак, А. П. Мельниченко. Цитологія, гістологія, ембріологія. 2005

Еще по теме Додаток 1. СХЕМАТИЧНА БУДОВА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ:

  1. СЛУХОВИЙ АНАЛІЗАТОР
  2. Додаток 1. СХЕМАТИЧНА БУДОВА ОКРЕМИХ ОРГАНІВ