<<

ПІСЛЯМОВА

Здоров'я - основне та істинне багатство людини. Основне - тому, що здорова людина впевнено й енергійно рухається шляхом до успіху, їй все доступно, вона готова боротися за досягнення своєї мети, відстоювати свою свободу й гідність.
Істинне - тому, що у здорової людини немає віку, вона молода й дивиться у майбутнє, незалежно від кількості прожитих літ.

Останім часом одним із основних показників, що використовуються в різних країнах при оцінюванні ефективності використання ресурсів охорони здоров'я та благополуччя населення, є показник якості життя. Якість життя - це спосіб життя в результаті комбінованої дії чинників, що впливають на здоров'я, щастя, включаючи індивідуальне благополуччя в навколишньому фізичному середовищі, задовільну роботу, освіту, соціальний успіх, а також свободу, можливість вільних дій, справедливість і відсутність будь-якого пригнічення.

Не дивлячись на очевидний прогрес науки, створення все більш досконалої медичної техніки, винахід нових ефективних ліків, ми не стаємо здоровішими, то ж і якість життя не поліпшується. Навпаки, багато хвороб "помолодшало" на 20...ЗО років. Якщо раніше тривожні симптоми у людини з'являлись десь після 50 років, то сьогодні "перші дзвіночки" звучать уже в ЗО...35 років, а то й раніше. Зараз до семирічного віку залишаються практично здоровими не більше 20 % дітей, а до 17 років - 15 %. Кожен шостий юнак за станом здоров'я не може служити в армії.

В чому причина такого парадоксу?

XX століття виявилось століттям докорінного зламу наших звичних уявлень, що привели до фантастичного злету техніки, зростання продуктивних сил. Радіо, телебачення, обчислювальна техніка, освоєння космосу, приручення ядерної енергії, біотехнологія, генна інженерія — всі ці та інші науково-технічні досягнення невпізнанне змінили наше життя, надали таких благ, про які не могли мріяти наші предки.

Разом з цим нові умови життя поставили людину перед новими труднощами.

І головна з них - людство стало перед загрозою самознищення. Воно може статись зненацька в результаті ядерної війни, а може перетворитись у процес повільної і виснажливої деградації, якщо люди не навчаться жити у гармонії з Природою і продовжуватимуть забруднювати довкілля, скорочувати генофонд, знищувати ліси та водоймища, вживати рафіновану, консервовану, надмірно оброблену їжу тощо.

Відповідно до закономірностей еволюції біосфери та ноосфери (як процесу взаємодії життя та суспільства із середовищем проживання) людство вже кількісно і якісно перевищило всі допустимі норми негативного впливу на планетарний суперорганізм. При сучасних темпах деградації в середині XXI століття біосфера може втратити здатність до самовідновлення. Отже, несприятлива екологія, забрудненість повітря, води, ґрунтів, низька біологічна та харчова цінність сучасних продуктів споживання, збіднених на вітаміни і мінеральні солі, вирощених в неприродних умовах з використанням плівкових покриттів, хімічних добрив і засобів боротьби з бур'янами та шкідниками, призвели до значного погіршення стану здоров'я людини.

Різке зниження рухової активності, численні джерела низькочастотних випромінювань (екрани комп'ютерів, телевізорів, інших електронних приладів), шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркотики-),

життєві складності та стреси справляють все більш руйнівну дію на організм людини, знижуючи імунітет, порушуючи обмін речовин, викликаючи ранні захворювання.

Темп життя неймовірно зріс. Природне прагнення до успіху та самоствердження вступає у протидію з конкуренцією, із зростаючими вимогами до особистості. Психоемоційні перевантаження перетворюються на повсякденну реальність.

Залишаються в силі слова видатного російського фізіолога І.Мечникова: "Практично кожна людина вмирає не від старості, а від хвороб та травм. Якщо раніше люди помирали від інфекцій, голоду чи гинули на війні, то сьогодні перше місце займають захворювання серцево-судинної системи та онкологічна патологія."

Більшість біологічних функцій в організмі людини досягають свого піку до ЗО років, а потім деякі з них починають згасати. Цей процес, який раніше вважали результатом старіння, в дійсності зумовлений способом життя, звичками, станом екології і, здебільшого, структурою та якістю харчування.

Саме ці чинники ослабляють людський організм, призводять до передчасних старості та смерті.

Саме ці чинники негативно впливають на роботу мозку, який, становлячи всього 5 % від маси тіла, споживає більше 20% кисню, що використовується організмом, 20...ЗО % загального числа калорій та левову частку всієї глюкози, що міститься в крові.

Тому намагаючись підтримати нормальний стан здоров'я, відновити клітини головного мозку і нервової системи, ми все частіше шукаємо порятунку в ліках, тим паче, що сьогодні їх не бракує.

Дійсно, в гострому періоді захворювання, при травмуванні, у випадках, коли виникає загроза для життя, вживання ліків може стабілізувати організм і не дати йому загинути.

Водночас, організм чинить опір чужорідним для нього елементам, і з часом ми отримуємо ефект, протилежний очікуваному. Тому не варто лікувати медпрепаратами хронічні захворювання, бо їхнє тривале вживання руйнує організм. Багато людей випробували це на собі, коли, намагаючись за допомогою ліків позбавитись від однієї хвороби, набували цілого букету нових, не менш серйозних захворювань, спровокованих таким лікуванням.

Особливо небезпечною є побічна дія ліків для людей похилого віку. А їх на планеті стає все більше. Сьогодні близько 10 % тих, кому за 60, досягли 80 років, а до 2050 року - 25 % населення Земної кулі досягне цього рубежу, тому 1999 рік Генеральною Асамблеєю ООН було проголошено Міжнародним роком людей похилого віку.

Тенденція до старіння в українському суспільстві значно більша і характеризується зростанням кількості людей, яким виповнилось 60 років та більше. Якщо в 1970 році 60-річні становили 13,8 % до загальної кількості населення України, в 1999 - 18,6 %, то в 2015 році очікується 22 %. Тому проблема здоров'я людей похилого віку набирає державної ваги. Статистика ж свідчить про те, що побічні ефекти від вживання ліків зустрічаються у 11,8 % хворих віком до 50 років і в 24 % у хворих, старших 60 років.

Частота вживання медикаментів зростає пропорційно вікові (до 40 років - 25,4 %, 70 років і більше - 66,5 %).

Збільшення випадків виникнення побічної дії ліків пов'язано також із необхідністю одночасного призначення декількох препаратів, взаємодію яких в організмі передбачити важко. Так, за середньостатистичними даними лише один препарат приймають у віці до ЗО років 47 % хворих, а старіше 70 років - 2,6 %. Кожен другий хворий похилого віку приймає не менше п'яти препаратів одночасно.

Все сказане свідчить про негативні ефекти і парадоксальні реакції організму на фармакологічні реновини і спонукає до пошуку нових засобів відновлення здоров'я і підтримання його на належному рівні.

Ось чому останнім часом все більшої популярності набувають здоровий спосіб життя та харчові продути оздоровчого і профілактичного призначення, збагачені вітамінами, незамінними амінокислотами, мікро- та макроелементами, іншими біологічно активними речовинами (БАР). Саме завдяки таким продуктам і здоровому способу життя людина зможе зберегти своє здоров'я, повністю задовольнити фізіологічні потреби в енергії та харчових сполуках, які використовуються організмом для побудови клітин, органів і тканин.

Двічі лауреат Нобелевської премії, лауреат усіх найпрестижніших світових нагород в галузі хімії, біології, медицини Л. Полінг був переконаний, що людина може продовжити своє життя на 25, а то й на 35 років, якщо вона уже в молодості почне приймати потрібні кількості різних БАР і в першу чергу вітамінів. Яскравим підтвердженням цьому є його висловлювання: "Необхідною умовою хорошого здоров'я є наявність потрібних молекул в потрібній кількості в потрібному місці людського тіла в потрібний час".

<< |
Источник: Гулий І.С., Сімахіна Г.О., Українець А.І.. Основи валеології. 2003

Еще по теме ПІСЛЯМОВА:

  1. ПІСЛЯМОВА