БІОХІМІЯ СТРЕСУ ТА ЙОГО ЛІКВІДАЦІЯ

Небезпечними з психологічної точки зору є тривалі конфліктні ситуації чи безперервна низка стресів. Тоді різко ламаються нормальні механізми саморегуляції, формуються хронічні, часом невиліковні хвороби. Перш за все починаються зміни функцій мозку: неврози, порушення сну, психози... На другому місці - зниження імунітету. І як наслідок, людина не в силах протистояти мікробам та вірусам. Далі - серцево-судинні захворювання. Починаючи від аритмії й до раптової смерті, що все частіше трапляється серед молоді. Сюди ж належать усі •випадки стійкого підвищення кров'яного тиску - гіпертонія, інфаркти, крововиливи у мозок тощо.

Найнебезпечнішим у цьому відношенні наслідком є пригнічення імунної відповіді організму. Так, у ході одного дослідження, що проводилося серед студентів під час екзаменаційної сесії, з'ясувалося, що рівень антитіл в організмах цих студентів був нижчим від норми, що свідчить про підвищену чутливість до інфекцій. Інші дослідження показали, що агресивні особистості застуджуються частіше, ніж спокійні індивідууми.

Результати досліджень, проведені доктором медицини Р. Лазарусом і групою його колег з Каліфорнійського університету, показали, що порівняно незначні події (дрібні неприємності) справляють на організм людини навіть більший вплив, ніж великі. Головним тут є накопичуваний ефект дрібних неприємностей - на відміну від стресового впливу великих подій, котрі діють ізольовано одна від однієї і результат яких з плином часу пом'якшується.

Як з'ясував доктор Р. Лазарус, дрібні неприємності справляють негативний вплив на емоції і здоров'я. Можна припустити, що найсильніший стрес від великих подій часто має здатність виникати через щоденні зриви, спровоковані цими великими подіями.

Описані дослідження обнадіюють тим, що вони представляють стрес як явище, з яким можна боротись.

Хоча дрібні неприємності неминучі у повсякденному житті, їх можна пом'якшити або навіть уникнути набагато простіше, ніж більшість великих подій, які перетворюють життя й можуть повністю його змінити.

Будь-яка стресова ситуація викликає цілий ряд нервових та біохімічних реакцій, котрі готують людину до ліквідації стресу.

В збірнику американських авторів (Managing Stress, 1998) зазначається, що процеси, які відбуваються в мозку, включають у дію гіпоталамус. Ця залоза виділяє субстанцію, яку називають чинником, що сприяє секреції адренокортикотропного гормону (ЧС АКТГ), який посилає сигнали двома шляхами. Одним шляхом нервові клітини в основі головного і спинного мозку передають імпульси в центральну частину надниркових залоз. Ці залози виділяють адреналін і нор-адреналін - нейросполуки, котрі першими готують організм до дії, прискорюючи пульс та дихання.

Такий ланцюжок неврологічних процесів фізіолог Гарвардського медичного коледжу У. Кеннон ще в 20-ті роки минулого століття назвав реакцією "бій або втеча", котра мовби переводить організм на вищу фізіологічну швидкість, готуючи його до зустрічі з загрозою, втечі від неї або виправлення можливої шкоди.

Одночасно виділений гіпоталамусом ЧС АКТГ змушує гіпофіз виробляти гормон, який дає команду наднирковим залозам спрямовувати кортизол у кровоносну систему. Кортизол включає реакції, що прискорюють обмін сполук в організмі.

Ці два шляхи мають зворотний зв'язок із гіпофізом для наступного регулювання реакції на стрес.

З'ясовано також, що чоловіки і жінки по-різному реагують на стрес. Чоловіки, вирішуючи ділові проблеми, пов'язані зі стресом, частіше страждають на фізичні захворювання - виразки, серцево-судинні хвороби. У жінок виявляються психічні розлади, наприклад, підвищена дратівливість, нав'язливі ідеї, депресії.

Існує чимало психологічних методів діагностики стресового стану. Один із них - "Шкала соціальної адаптації" розроблено американськими ученими Т. Холмсом та - P. Рейє. Бажаючи визначити свій ртан, у запропонованому переліку ви маєте підкреслити ті ситуації, котрі сталися з вами впродовж року. Після відповіді на наведені запитання треба підрахувати кількість балів. Вони визначають загальний рівень стресового стану людини.

Якщо набрано більш ніж 150 балів, можливість захворювання становить 50 %, при 390 балах - 90 % . Значущість події в балах залежно від життєвої ситуації:

На основі психоемоційного напруження утворюються, як уже зазначалося, різноманітні виразкові порушення шлунково-кишкового тракту, астматичні напади, шкірні захворювання, гормональний дисбаланс, порушення статевих функцій. Є дані, що рак теж може стати наслідком стресу, котрий активізує генетичну здатність і "запускає" механізм процесу розвитку злоякісної пухлини.

Г. Сельє виділяє три стадії стресу: тривога, адаптація, виснаження. При першій стадії людина схвильована, бурхливо реагує на стресову ситуацію, намагається якось нормалізувати її. Якщо ж стрес не проходить, починається його друга стадія - поступово організм адаптується до нового стану, звикає до нього. Коли вихід із стресу на цій стадії не відбувається, настає третя стадія — виснаження. Ця стадія триває тим довше, а вихід із неї проходить тим повільніше, чим ближче до граничного було напруження першої стадії, чим тривалішим був стрес і чим більше довелося витратити захисних сил організму на його ліквідацію.

При стресі у кров викидається велика кількість речовин, необхідних для захисту організму - катехоламінів. Серед них є такі, котрі збільшують сили, агресивність, а є й ті, що викликають відчуття радості, бажання боротись з тривогою та страхом. Крім того, в організмі людини є й такі сполуки, котрі пригнічують, припиняють реакцію стресу. Вони вкрай необхідні, бо без них стрес продовжувався б нескінченно. За пропозицією професора Ф. Меєрлока ці сполуки назвали стреслімітуючими.