<<
>>

Зміст і організація МПЗ основних видів бойової підготовки особового складу Військово-повітряних сил

Військово-повітряні сили (ВПС) – це вид Збройних сил України, призначений для самостійних і спільних з іншими видами Збройних сил дій щодо розгрому авіаційних, сухопутних і морських угрупувань противника, підриву його воєнно-економічного потенціалу, дезорганізації державного і військового управління, порушення роботи тилу і транспорту, а також авіаційної підтримки своїх сухопутних військ і сил флоту, висадки повітряних десантів, введення повітряної розвідки і повітряних перевезень.

Бойова підготовка авіаційних частин і з’єднань містять в собі два тісно пов’язаних структурних елемента – наземну і льотну підготовку. В авіації завжди існує провідне правило: основа успіху в повітрі закладається на землі. Організація роботи на землі дозволяє досягти високої якості льотної підготовки, повного взаєморозуміння екіпажів у повітрі, методичної послідовності дій під час відпрацювання вправ, забезпечує оптимальне поєднання навчання і виховання.

Наземна підготовка складається з льотно-тактичної, технічної, штурманської, бомбардувальної і повітряно-стрілецької підготовки. Під час вивчення цих навчальних предметів маються значні можливості для виховання у льотчиків вольових якостей, точності, справності, розумної ініціативи. Саме у процесі наземної підготовки у авіаторів виробляються необхідні морально-психічні якості для виконання завдань у повітрі.

Сучасний бій у повітрі висуває особливо високі вимоги до управління екіпажами, керівництву бойовими діями. Якісне управління авіаційними комплексами в сучасних умовах є важливим елементом МПЗ. Наявність в авіаційних комплексах великої кількості автоматизованих систем управління, обчислювальної техніки створює необхідність приділяти увагу її ефективному використанню.

Командири та їх заступники з виховної роботи повинні більше уваги приділяти підвищенню відповідальності офіцерів, які залучаються до управління екіпажами у повітрі, турбуватися про більш повне засвоєння ними наявних систем і засобів управління, чітке виконання функціональних обов’язків і забезпечення високого ступеню злагодженості, чіткої взаємодії в органах управління авіаційними комплексами у повітрі.

Заступнику командира з виховної роботи тут доцільно використовувати такі форми роботи як рольові тренінги щодо дій у нестандартних ситуаціях, технічні конференції, обміни досвідом кращих льотчиків, пропаганду передового досвіду у друкованих засобах військової частини, у ЗМІ, випуск листів офіцерської слави та ін.

Основу бойової підготовки особового складу ВПС складає льотна підготовка – найбільш складний, великий за обсягом вид бойового навчання, який має визначальне значення для бойової готовності. Вона спрямована на опанування особовим складом літаком (гелікоптером), його обладнанням і зброєю, введення бойових дій поодиноко, у складі підрозділу і частини у відповідності з призначенням даного роду авіації. Під час її організації слід враховувати, що великі тактико-технічні можливості сучасних авіаційних комплексів висувають високі вимоги до морально-психічних і професійних якостей льотного складу та інших спеціалістів, які беруть участь у обслуговуванні та забезпеченні польотів на землі.

Сьогодні засвоєння авіаційних комплексів за своєю суттю – це процес формування у авіаторів духовних, професійних і фізичних якостей, які відповідають сучасному рівню розвитку авіаційної техніки і забезпечують повне використання її тактико-технічних можливостей.

Для льотного екіпажу кожний виліт, кожний льотний день або ніч є ступеню, етапом морально-психічного загартування і повітряного вишколу. Це зобов’язує всіх командирів, їх заступників з виховної роботи, офіцерів виховних структур напередодні та в день польотів брати активну участь у комплексному проведенні цих заходів стосовно організації успішного виконання задач льотного дня або ночі.

Під час організації МПЗ льотної підготовки командири, офіцери виховної роботи повинні турбуватися про те, щоб плани льотної підготовки були реальними, щоб не дивлячись на величезний дефіцит авіаційного палива в сучасних умовах, суворо дотримувалася послідовність у виконанні льотних вправ. Вони обґрунтовують заходи, які забезпечують організоване проведення кожного льотного дня (ночі), мобілізують особовий склад на своєчасне і якісне виконання всіх задач, які передбачені планами льотної підготовки.

Відповідальним етапом льотного дня (ночі) є попередня підготовка до польотів льотного складу, авіаційної техніки, зброї, обладнання, засобів управління та забезпечення польотів.

Попередня підготовка складається з постановки задач на польоти, самостійної підготовки екіпажів до виконання завдань у повітрі, підготовки розрахунків командних пунктів, груп управління польотами, засобів забезпечення польотів, авіаційної техніки, тренажів льотного складу, контролю готовності екіпажів до польотів та їх відпочинку.

Приймаючи участь у ухваленні рішення і постановки задач на польоти, а також в їх плануванні заступник командира з виховної роботи головну увагу звертає на дотримання вимог керівних документів, враховує позитивний досвід психологічної підготовки, який був накопичений у військовій частині, а також недоліки, які були відмічені за результатами попередніх польотів.

Головна мета МПЗ в день попередньої підготовки – допомогти особовому складу глибоко усвідомити й уяснити покладені на льотну зміну завдання і мобілізувати його на якісну і всебічну підготовку до польотів.

Це зобов’язує заступника командира з виховної роботи самому особисто добре знати задачі льотного дня (ночі), враховувати в роботі характерні особливості їх вирішення, рівень підготовленості льотних екіпажів і авіаційної техніки, її відповідність умовам польоту, заходи безпеки під час виконання вправ, які передбачені плановою таблицею на польоти.

На основі аналізу задач льотного дня (ночі) і особливостей їх виконання заступник командира з виховної роботи визначає головні напрямки МПЗ, його зміст і найбільш доцільні форми і методи, складає план роботи на період підготовки і проведення польотів.

В плані, як правило, передбачаються заходи щодо роз’яснення особовому складу задач льотного дня, мобілізації авіаторів на якісну особисту підготовку і виконання завдань в повітрі, підготовку авіаційної техніки, засобів управління і забезпечення польотів, виховання у авіаторів почуття відповідальності за точне виконання правил і законів льотної служби. Велика увага у підготовчий період приділяється мобілізації авіаторів на опанування найбільш ефективними засобами і прийомами використання бойової техніки і зброї у повітрі, роз’ясненню вимог настанов, інструкцій та інших документів, які регламентують льотну роботу, пропаганді і втіленню позитивного досвіду підготовки до польотів льотчиків, авіаційної техніки і засобів забезпечення, організації відпочинку, харчуванню і дотриманню передпольотного режиму авіаторів.

Заступник командира з виховної роботи інструктує командирів підрозділів, бойовий актив про зміст, форми і методи МПЗ на старті, технічних позиціях, аеродромних комунікаціях і командному пункті.

При цьому він турбується, щоб виховна робота під час польотів проводилася безперервно, охоплювала всі категорії авіаторів, будувалася диференційовано з урахуванням індивідуально-психічних особливостей кожного льотчика, його МПС-у.

Важливо при організації МПЗ враховувати рівень бойового вишколу льотного складу, характер і особливості запланованих польотів. Наприклад, при підготовці до польотів в складних метеорологічних умовах увага льотного складу акцентується на дотриманні заходів безпеки, виконанні режиму пілотуванні в хмарах, над хмарами, під час виходу із хмар, заході і розрахунку на посадку по приборах. Суттєві особливості є в роботі з льотним складом при підготовці до польотів в ніч, на великій височині та в стратосфері.

У всіх випадках виконання задач польотів залежить від наявності у льотчиків твердих і різноманітних навичок управління літаком у повітрі. Тому перед польотами велика увага приділяється їх роботі на тренажерах. Їм роз’яснюється значення цієї діяльності, проявляється турбота про організоване і якісне проведення тренажерів. Особлива увага звертається на проведення тренажів з молодими льотчиками.

В період передпольотної підготовки одно із центральних місць МПЗ приділяється організації якісного контролю за станом здоров’я льотного складу, його моральним і психічним станом, проведенню передпольотного медичного догляду. Ця задача вирішується спільними зусиллями офіцерів виховних структур і робітників медичних установ.

Напередодні польотів проводиться активна робота з інженерно-технічним складом. Вона спрямовується на забезпечення безвідмовної роботи техніки, підвищення організованості спеціалістів усіх служб. З цією метою здійснюються індивідуальні та колективні бесіди, випускаються бойові листки, в яких роз’яснюються задачі техніків і механіків у запланованих польотах. Передбачається така розстановка офіцерів структури виховної роботи, яка дозволить здійснити ефективний морально-психологічний вплив на всі категорії інженерно-технічного складу.

Велика і напружена робота щодо МПЗ здійснюється під час польотів.

Головне завдання заступника командира з виховної роботи в цей період – мобілізація усіх категорій особового складу, який бере участь у польотах, на успішне виконання завдань польотів, розвиток у авіаційних спеціалістів особистої відповідальності за виконання своїх функціональних обов’язків, перетворення кожного польоту у значний крок щодо подальшого вдосконалення бойової майстерності, повітряного вишколу, морально-психічного загартування.

Період польотів характеризується високою динамічністю та напруженістю. Тому особлива увага звертається на досягнення оперативності і конкретності в МПЗ. Його оптимальний рівень та дієвість в значній мірі визначаються чітким інформуванням особового складу щодо змін в обстановці на землі та у повітрі, про позитивні приклади в діяльності екіпажів, недоліки в роботі та способи їх усунення.

В ході польотів здійснюється турбота про систематичне і правильне використання командуванням даних об’єктивного контролю при оцінці якості виконання завдань польотів. Контрольна-записуюча апаратура, якою обладнанні сучасні авіаційні комплекси, є надійним і об’єктивним засобом, який реєструє роботу життєво-важливих систем і агрегатів авіаційних комплексів, дії льотчиків від злітання до посадки. Данні цієї апаратури дозволяють оперативно під час польотів оцінювати стан авіаційної техніки, дотримання встановлених режимів польоту, своєчасно вживати заходи щодо попередження випуску у політ невиправлених літаків і помилок льотчиків у техніці пілотування або бойовому застосуванні.

Заключним етапом кожного льотного дня (льотної зміни) є розбір польотів, який представляє дієву форму навчання і виховання льотного і інженерно-технічного складу. Він служить своєрідною школою подальшого вдосконалення якості повітряного вишколу авіаторів, їх морально-психічного загартування .

Заступник командира з виховної роботи бере участь у підготовці загального розбору польотів, в оцінці діяльності особового складу, надає допомогу командирам і інженерам у проведенні всебічного і об’єктивного аналізу результатів льотного дня (ночі).

Готуючись до розбору, він знайомиться зі змістом журналу керівника польотів, з’ясовує ставлення керівника польотів, офіцерів штабу і інженерно-технічної служби до дій авіаторів на землі й у повітрі, узагальнює особисті спостереження та інформацію, яка була отримана від бойового активу.

У доповіді про МПЗ льотного дня (ночі), з якою заступник командира з виховної роботи виступає на розборі, аналізується зміст роботи в період підготовки і проведення польотів, розкривається його вплив на якість виконання завдань льотного дня, оцінюється діяльність офіцерів структури виховної роботи, активу на польотах, узагальнюється передовий досвіт, популяризуються авіатори, які відзначилися.

При необхідності заступник командира полку (підрозділу) з виховної роботи проводить окремий розбір роботи щодо МПЗ з офіцерами структури виховної роботи. Такий розбір, як правило, супроводжується докладним аналізом змісту, форм і методів МПЗ, висвітленням найбільш ефективних з них, обміном думок стосовно шляхів подальшого вдосконалення психофізіологічного загартування авіаторів.

Добре підготовлений і організовано проведений розбір польотів дозволить командиру, його заступнику з виховної роботи визначити дійсний рівень бойового вишколу і морально-психічного загартування особового складу, намітити конкретні шляхи, форми і методи подальшого удосконалення морального виховання і психічного загартування авіаторів.

<< | >>
Источник: В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення. 2002

Еще по теме Зміст і організація МПЗ основних видів бойової підготовки особового складу Військово-повітряних сил:

  1. Додатоки
  2. Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід
  3. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї
  4. Зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій