<<
>>

Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування

Бойове чергування – це особливий вид чергування засобів і сил, що спеціально виділені і знаходяться у більш високих у порівняні з іншими силами і засобами ступенях бойової готовності до рішення задач і введення бойових дій, що заплановані або неочікувано виникають.

Бойове чергування у Збройних силах України є виконанням бойового завдання з охорони державного кордону в повітряному просторі спеціально призначеними силами та засобами. Відповідно до Закону України “Про державний кордон України” це завдання покладено на Збройні сили України, які складом чергових сил Військ ППО виконують завдання попередження та припинення порушень державного кордону України і контролю за порядком його перетинання повітряними судами.

Воно вимагає від особового складу високої виучки, організованості та дисципліни, готовності до рішучих дій, самостійності при виконанні покладених на них бойових завдань. Це найбільш відповідальний вид військової діяльності у мирний час, що пов’язаний із значними духовними, психічними і фізичними навантаженнями перевантаженнями. Він висуває високі вимоги до бойових і морально-психічних якостей посадових осіб чергових бойових змін, обслуг і екіпажів.

Важливість бойового чергування визначається:

вагомістю та особливою значимістю бойового чергування як завдання державного рівня;

вирішальним його значенням у досягненні якісних параметрів підготовки військ (сил), підтриманні високої бойової готовності частин та підрозділів Збройних сил України.

Бойове чергування організовується та здійснюється згідно вимог “Положення про бойове чергування по протиповітряній обороні в Збройних силах України”, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10 березня 1997 року, а також Інструкції щодо організації та несення бойового чергування по протиповітряній обороні у видах Збройних сил.

Особливостями бойового чергування, як основного виду бойової діяльності військ (сил) у мирний час, є:

тривалість (командні пункти органів управлінь об’єднань, з’єднань і частин несуть бойове чергування постійно; бойові підрозділи несуть бойове чергування згідно графіку у визначені терміни);

наявність великих духовних, психічних і фізичних навантажень на особовий склад чергових сил;

специфічність і монотонність (несення служби у бойовому чергуванні відбувається індивідуально у відриві від підрозділу або малими групами в умовах обмеження, монотонності та одноманітності надходження сигналів, несприятливих особливостей мікроклімату у приміщенні, де відбувається несення бойового чергування.

Це недостатність свіжого повітря, високий температурний режим, темрява, шум апаратури тощо);

необхідність миттєвого реагування на зміну повітряної обстановки;

необхідність оперативного прийняття єдиного вірного рішення тощо.

Для несення бойового чергування по протиповітряній обороні у Збройних силах України призначаються:

командні пункти видів Збройних сил, об’єднань, з’єднань і частин винищувальної й армійської авіації, зенітних ракетних та радіотехнічних військ, з’єднань кораблів з частинами та підрозділами забезпечення, пункти наведення, центри бойового управління авіації згідно графіка у відповідному ступені бойової готовності;

бойові частини (кораблі), підрозділи та екіпажі винищувальної та армійської авіації, зенітних ракетних та радіотехнічних військ, військ радіоелектронної боротьби згідно графіка у відповідному ступені бойової готовності.

Основними завданнями чергових сил по протиповітряній обороні у процесі бойового чергування є:

безперервне ведення розвідки з метою своєчасного виявлення повітряного нападу противника і оповіщення військ, органів управління Збройних сил і Служби безпеки України, Прикордонних військ і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

попередження та припинення порушень державного кордону України бойовими повітряними суднами інших держав, надання допомоги повітряним суднам у випадку форс-мажорних обставин;

відбиття раптового удару засобів повітряного нападу по об’єктах та військах (силах);

збір інформації, оповіщення військ (сил) про польоти розвідувальних літаків, космічних апаратів іноземних держав та доведення інформації щодо їх прольоту;

підтримання систем управління військ (сил) у постійній готовності, забезпечення своєчасного приведення пунктів управління, з’єднань та частин до вищих ступенів бойової готовності та в готовність до відбиття раптового удару повітряного противника;

контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору у прикордонній (приморській) смузі та за порядком перетину державного кордону України повітряними суднами.

У зв’язку з цим, набуває особливої важливості діяльність командувачів, командирів, штабів, органів виховної роботи щодо МПЗ виконання завдань бойового чергування.

МПЗ бойового чергування це система організаційних, аналітичних, інформаційно-виховних, соціально-психологічних, психологічних та інших заходів, що проводяться з метою формування у військовослужбовців високих бойових і морально-психічних якостей (насамперед, психічної стійкості і готовності особистості військовослужбовця до дій в екстремальних ситуаціях), позитивних ціннісно-мотиваційних настанов з метою безумовного і якісного виконання ними завдань бойового чергування.

Воно організується і проводиться відповідно до:

Концепції виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України;

Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України;

наказу начальника Генерального штабу Збройних сил України від 31 січня 2000 року “Про затвердження Інструкції з організації бойового чергування, оперативно-чергової та чергової служби у Збройних силах України”;

директив командувачів видів Збройних сил про МПЗ виконання завдань бойового чергування у військах (силах);

методичних рекомендацій Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України, управлінь виховної роботи видів Збройних сил України.

Керівництво МПЗ бойового чергування здійснюється відповідними командувачами, командирами (начальниками). Безпосередню організацію здійснюють їх заступники з виховної роботи.

Система МПЗ виконання завдань бойового чергування включає:

цілі і завдання МПЗ виконання завдань бойового чергування;

зміст заходів МПЗ виконання завдань бойового чергування;

технологію (принципи, методи, методики, форми, прийоми, способи) впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, вольову і мотиваційну сфери та поведінку військовослужбовців, захист їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних якостей, реабілітації тих, хто отримав психогенні розлади;

органи виховної роботи, посадові особи виховних структур та інші посадові особи об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів;

об’єкти морально-психологічного впливу (особистість військовослужбовця і психологія військового колективу);

інфраструктуру органів виховної роботи, технічні засоби виховання та поліграфії, що використовуються в інтересах МПЗ;

оціночно-результативний компонент МПЗ.

Головними завданнями МПЗ бойового чергування є:

роз’яснення особовому складу воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та оперативної обстановки, положень нормативно-правових актів України з оборонних питань, суспільно-політичних умов виконання бойового завдання;

виховання у військовослужбовців відданості Україні та її народу, Військовій присязі, свідомого виконання положень Конституції України, військових статутів, наказів командирів і начальників, високої пильності та постійної готовності до виконання поставлених бойових завдань;

створення сприятливих соціально-психологічних і психічних умов несення бойового чергування через професійний психологічний добір військовослужбовців, оптимальну комплектацію малих груп, забезпечення сучасного дизайну робочих місць, створення режиму оптимальної психологічної напруженості в ході несення бойового чергування, надання своєчасної психологічної допомоги;

здійснення заходів щодо всебічного зміцнення єдиноначальності, правопорядку і організованості, дотримання соціальної справедливості, турботи про задоволення потреб і інтересів особового складу;

формування позитивних ціннісно-мотиваційних настанов військовослужбовців щодо підготовки та несення бойового чергування, своєчасне зняття настроїв безпечності оптимальним проведенням агітаційно-пропагандистської роботи, емоційним здійсненням ритуалу заступу на бойове чергування, стимулюванням передового досвіду;

організація і проведення загальної, спеціальної та цільової психологічної підготовки з метою формування психічної стійкості військовослужбовців, що несуть бойове чергування;

формування, підтримка і розвиток у особового складу емоційно-вольової готовності до виконання конкретних бойових завдань;

підтримання в органах управління, з’єднаннях та частинах високого рівня морально-психологічного стану особового складу, військової дисципліни, що забезпечувало б готовність до якісного виконання завдань бойового чергування;

попередження і нейтралізація негативних явищ, що можуть виявитися в діях і поведінці військовослужбовців;

проведення розвантажувальних заходів, зняття зайвої психічної напруженості, відновлення морально-психологічного потенціалу особового складу шляхом фізичного і психологічного відпочинку та оптимальної організації дозвілля.

На органи виховної роботи військових частин з проблем МПЗ бойового чергування покладається:

планування заходів МПЗ під час підготовки та виконання завдань бойового чергування та організація їх якісного виконання;

участь у відборі та атестуванні усіх категорій військовослужбовців, які можуть залучатися у склад чергових сил бойового чергування;

організація інформування особового складу чергових сил з воєнно-політичних, соціально-економічних, правових і військово-технічних проблем та про хід виконання завдань бойового чергування;

проведення заходів щодо вивчення, діагнозу та корекції морально-психологічного стану особового складу чергових сил, забезпечення психологічної сумісності й дотримання статутних норм взаємовідносин між військовослужбовцями, чіткості та злагодженості дій бойових обслуг (екіпажів) та чергових змін в екстремальних ситуаціях;

організація постійного вивчення індивідуальних морально-психічних станів особового складу, який залучається до бойового чергування з метою недопущення до нього військовослужбовців без попереднього вивчення їх ситуативного (на момент заступлення на бойове чергування) морально-психічного стану;

організація обладнання наочною агітацією ритуального майданчика (приміщення на командному пункті) для проведення ритуалу заступлення на бойове чергування;

забезпечення чергових сил технічними засобами виховання, друкованими періодичними виданнями та культурно-просвітницьким майном;

участь в організації та проведенні підведення підсумків несення бойового чергування (з складом чергових змін щоденно після закінчення чергування, у підрозділах щотижня, у частинах щомісячно);

пропаганда кращих військовослужбовців в стінгазетах, бойових аркушах (блискавках), у військових та місцевих ЗМІ, організація та проведення злетів відмінників, конкурсів на кращого фахівця та інших заходів щодо розповсюдження передового досвіду;

піклування про повне, своєчасне і якісне соціально-побутове забезпечення особового складу чергових сил (житловими умовами, харчуванням, тепло-, енерго- і водозабезпеченням);

участь в аналізі причин не виконання військовослужбовцями окремих завдань бойового чергування, порушень військової дисципліни та заходів безпеки;

проведення інструктивно-методичних (показних) занять з керівним складом частин та підрозділів щодо змісту, форм та методів МПЗ бойового чергування;

аналіз ефективності МПЗ бойового чергування, оцінка внеску кожного офіцера виховної роботи, організація усунення виявлених недоліків та удосконалення форм та методів роботи з особовим складом чергових сил.

<< | >>
Источник: В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення. 2002

Еще по теме Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування:

  1. Основні напрями психологічного забезпечення
  2. В.В.Ягупов. Морально-психологічне забезпечення, 2002
  3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  4. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
  5. ДОСВІД МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  6. Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід
  7. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВОЇ ТА ОПЕРАТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ
  8. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ
  9. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВОГО ЧЕРГУВАННЯ І ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ
  10. ОРГАНІЗАЦІЯ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ БОЙОВОГО ЧЕРГУВАННЯ З ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
  11. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
  12. Особливості морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування в авіаційних частинах і підрозділах
  13. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
  14. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
  15. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
  16. Особливості морально-психологічного забезпечення основних видів бойової діяльності військ
  17. Зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій