<<
>>

Основні цінності консультування та психотерапії

Психологічне консультування – це вид психологічної допомоги, орієнтований на подолання проблем психологічного характеру. У важкий момент життя психолог-консультант може допомогти перебороти стрес, краще зрозуміти життєву ситуацію, прийняти зважене рішення.
Інакше кажучи, у ході психологічного консультування у людини з’являється можливість ширше глянути на ситуацію, по-іншому оцінити свою роль у ній і, відповідно до цього нового бачення, скорегувати свою поведінку [2].

Психотерапія (від грецьк. psyche – деша та therapeia – лікування) – це надання психологічної допомоги людям при різних психологічних труднощах, а також у їхньому саморозвитку [1, с.474]; це метод психологічного лікування для полегшення емоційного стресу, сприяння у вирішенні психологічних проблем, внутрішніх і міжособистісних конфліктів, допомоги в зміні тих особистісних особливостей і способів поведінки, які перешкоджають реалізації внутрішнього потенціалу в плідній роботі й взаєминах, що задовольняють.

Провести грань між цими видами допомоги не так просто. Узагальнюючи існуючі погляди фахівців на відмінність психологічного консультування й психотерапії можна сказати, що перший контакт фахівця в галузі психологічного здоров’я (психолога, психіатра, психотерапевта або психоаналітика) і людини, що звернулося за допомогою, завжди починається з «консультування» й, залежно від мотивації й ваги проблем, може привести до короткострокового психотерапевтичного пророблення окремої проблеми або не обмеженої в часі інтенсивної психотерапії. Природно, що тривалість й інтенсивність (кількість сеансів у тиждень) психотерапії істотно розширює її можливості в порівнянні із психологічним консультуванням. Неврози й більш серйозні психічні розлади, як правило, вимагають психотерапевтичного або психоаналітичного лікування, а часом і його поєднання з психофармакологічним лікуванням у психіатра [3].

У роботі психоконсультантів, психотерапевтів існує ряд етичних принципів і вимог, слідування яким є обов’язковим. В основі етичних принципів лежить набір моральних приписів, що задають орієнтири коректної поведінки професіонала.

Кожна людина має певні життєві цінності й установки.

Психотерапевт повинен добре усвідомлювати власні установки й з повагою ставитися до цінностей своїх клієнтів; уміти встановлювати відмінності, у власних уявленнях і поглядах клієнта й визнавати право останнього на особисті переконання й вірування.

Разом з тим, одне із завдань психотерапії – допомогти клієнтові переосмислити свої установки й уявлення: зберегти ті, які йому дорогі й відкинути ті, які застаріли й створюють йому труднощі. Це важке завдання для клієнта, яке вимагає довіри до фахівця. Перша складова цієї довіри – його абсолютна віра в те, що інформація довірена фахівцеві ніколи не буде безвідповідально передана кому-небудь іншому.

Основні цінності консультування та психотерапії:

– повага достоїнств та прав людини;

– забезпечення цілісності взаємостосунків спеціаліст-клієнт;

– підвищення якості професійних знань та їх застосування;

– полегшення горя та страждань людей;

– виховання самоповаги особистості;

– ріст ефективності особистості;

– підвищення якості взаємостосунків людей;

– визнання відмінностей досвіду та культури людей;

– прагнення до справедливого та адекватного надання послуг консультування та психотерапії (Британська асоціація консультування та психотерапії, 2001) [3].

З цих цінностей виводяться принципи, які є важливим способом вираження основних етичних зобов’язань, які стають більш точно визначеними і дійовими, коли виражені як принципи.

<< | >>
Источник: Т.А.Колтунович. Етичний кодекс психолога. 2007

Еще по теме Основні цінності консультування та психотерапії:

  1. Основні етичні норми та вимоги до особистості психолога
  2. Етичні проблеми та зваби практичної психології
  3. Основні цінності консультування та психотерапії
  4. Етичні принципи консультування та психотерапії
  5. МОДУЛЬ 2. ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА. ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ, СТАНДАРТИ ТА ПРОБЛЕМИ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА
  6. Модуль - контроль (підсумковий)
  7. Додаток А
  8. Досвід діагностики і корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (іноземний досвід)
  9. Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)
  10. Досвід діагностики та корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (зарубіжний досвід)